Коболєв: бути чи не бути? У Гройсмана залишилась ніч для роздумів

Чи подовжать контракт голові «Нафтогазу»?

За три дні, 22 березня, спливає термін дії п’ятирічного контракту, який Кабінет міністрів уклав з керівником Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» Андрієм Коболєвим. Прем’єр-міністр Володимир Гройсман 6 березня пообіцяв оголосити конкурс на заміщення посади голови правління НАКу. Натомість керівник «Нафтогазу» заявив, що так просто звільнятися не збирається, оскільки оголошення конкурсу суперечить законодавству. Йдеться про те, що намір вибрати керівника компанії на конкурсній основі суперечить рішенню наглядової ради «Нафтогазу», яка наполягала на продовженні контракту з чинним керівником.

Втім серйозність намірів Гройсмана змусила наглядову раду «Нафтогазу» йти на відчутні поступки. Вона рекомендувала уряду повторно призначити Коболєва головою правління, однак не на три роки, як вимагала спочатку, а хоча б на рік, і до того ж за умови суттєвого зменшення винагород топ-менеджеру.

Торік наглядова рада «Нафтогазу» ухвалила рішення про виплату співробітникам компанії премій в $46,3 млн у зв’язку з перемогою в Стокгольмському арбітражному суді щодо транзитного контракту, за рішенням якого «Газпром» повинен виплатити українській компанії $4,6 млрд. Сам Коболєв отримав $7,9 млн, заявив, що не збирається відмовлятися від премії і швиденько перевів гроші на рахунок матері у США.
У свою чергу Гройсман заявив, що не підтримує виділення таких високих премій в нинішній час, і звернувся до наглядової ради «Нафтогазу» з пропозицією переглянути рішення про виплати. Тоді ж уряд заборонив виплату бонусів і винагород у державних компаніях.

Чи буде пролонгований контракт з Коболєвим? Станом на кінець вівторка, 19 березня, це – інтрига. За даними ЗМІ, за топ-менеджера, від якого хоче здихатись глава уряду, активно заступилися посли «великої сімки». Дипломати на зустрічі з Гройсманом минулого тижня активно відмовляли його від різких кадрових рішень в «Нафтогазі». Своє остаточне рішення прем’єр може озвучити вже завтра, у середу 20 бередня, на засіданні уряду. За даними джерел «Главкома», станом на кінець вівторка остаточного рішення не було.

«Главком» поцікавився думкою провідних енергетичних експертів: чи варто уряду продовжувати контракт з Андрієм Коболєвим. І які в цьому питанні можуть бути «за» і «проти». Сам топ-менеджер позиціонує себе реформатораом, якому вдалось суттєво поліпшити фінансові показники найбільшої державної компанії. В активі Коболєва також і гучні перемоги у міжнародних судах, в які «Нафтогаз» позивався до «Газпрому». Чому ж тоді, Гройсман не спішить втримати такого фахівця?

«Основне досягнення – підняття тарифів»

Володимир Саприкін

Директор енергетичних програм Українського центру економічних і політичних досліджень

Я думаю, що ні. Основне завдання керівника НАК «Нафтогазу» у сьогоднішній ситуації – збільшення видобутку нафти і газу. Цього не було досягнуто. Решта позитиву була досягнута за рахунок підняття тарифів на природний газ. Так, виграли Стокгольмський суд, але було заздалегідь зрозуміло, що це на 100% виграшна справа. Крім того, це виграш – заслуга не особисто Коболева, а всього НАКу і недолугої політики «Газпрому».

«Він мав усе, щоб виконати поставлені завдання»

Валентин Землянський

Директор енергетичних програм Центру світової економіки і міжнародної політики

Попередні завдання, які були поставлені перед паном Коболєвим, були провалені. Причому вони стосуються не лише власного видобутку газу, а й виконання зобов’язань перед Європейською комісією стосовно розділення компанії (анбандлінг), створення окремого від «Нафтогазу» оператора газотранспортної системи. Наглядова ж рада каже: «А давайте дамо йому ще один шанс. Гарний хлопець». Вибачте, ми не в дитячому садочку. Є конкретні завдання, які Коболєв не виконав, – і це вже не кажучи про величезні премії, про захмарні тарифи. Проблема суто управлінська, для вирішення якої він мав усе: всі нормативно-правові акти, гроші…

Анбандлінг — відокремлення функції виробництва, генерації від функції передачі товару до кінцевого споживача, передбачене Третім енергопакетом ЄС (пакет законів щодо внутрішнього ринку газу та елекроенергії). Метою даного процесу є впевненість у тому, що енергетичний ринок Європейського Союзу не страждає від вертикальної інтеграції.

«М’яч майбутніх реформ знаходиться у першу чергу на полі уряду»

Олександр Нарбут

Президент Київського інституту енергетичних досліджень

На мою думку, ключове питання: наскільки ефективно працює усе нинішнє правління «Нафтогазу» — чи реалізовані цілі, які публічно декларувалися? Чи вирішена ключова задача анбандлінгу, яка визначає низку аспектів розвитку газового сектору? Швидше ні, ніж так. Чи є НАК «Нафтогаз» фінансово стійкою компанією, якщо виключити можливість кроссубсидування та оплати за послуги компаній, які вона не надає – я маю на увазі доходи від транзиту газу? Швидше ні, ніж так.